Скоро страшної інтернатної системи в Україні не буде.
Про це повідомили представники влади:
В Україні невдовзі стартує реформа державного догляду та виховання дітей, які позбавлені батьківської опіки. У найближчі дні, як очікується, президент Петро Порошенко підпише указ про затвердження Стратегії деінституалізації догляду дитини.
Як інформує “Новинарня“, про перспективи й можливі наслідки реформи розповіли уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба та керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик, яка входила до робочої групи з напрацювання стратегії.
Сьогодні вітчизняна система інтернатів налічує 744 заклади державної та комунальної форм власності. У цих закладах перебуває майже 106 тисяч дітей.
З них лише 8741 осіб (8%) мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Решта 97 тисяч дітей (92%) мають батьків.
Держава планує змістити пріоритети в системі нагляду за цими дітьми. Це робитиметься задля наближення вітчизняних стандартів піклування про дітей до світових норм, а також з метою оптимізації видатків на цю сферу.
Як зазначив Микола Кулеба, у 2014 році з державного бюджету було виділено 5,1 млрд. грн., торік ця сума вже становила 6,4 млрд. грн., а цьогоріч – 7 млрд. грн. на утримання інтернатів.
Близько 70% коштів витрачається не на дітей, а на зарплату працівників закладів. Лише 15% коштів із держбюджету виділяється безпосередньо на потреби дітей (харчування, одяг, медикаменти). Решта (14%) – це оплата комунальних послуг.
“Сьогодні держава платить 27 гривень у день на одну дитину”, – сказав уповноважений Президента.
При цьому, як він відзначив, кожного третього дня в інтернатах помирає одна дитина.
Маріанна Онуфрик переконана, що діюча в Україні система інтернатного догляду дітей є не лише дороговартісною, а й неефективною та шкідливою для дитини, її сім’ї та суспільства загалом.
“Особливо негативні наслідки такий догляд та виховання мають для дітей віком до 3 років. У них найчастіше спостерігається затримка фізичного та психоемоційного розвитку у подальшому житті, – наголосила експерт ІСЕД. – Більшість дітей перебувають в закладах тривалий час – більше трьох, а іноді і більше 10 років. Тривале перебування дитини поза межами сім’ї призводить до руйнування особистісних зв’язків дитини з батьками. Діти ростуть не підготовленими до життя поза межами закладу і потрапляють у доросле життя, не володіючи соціальними навичками”.
Також Маріанна Онуфрик підкреслила, що мова йде не про закриття інтернатних закладів, а про їх перепрофілювання та трансформацію відповідно до потреб територіальних громад.
Микола Кулеба наголосив, що загалом реформа, як передбачається, триватиме 10 років, і протягом цього часу у нас паралельно діятимуть дві системи – інтернатна й нова система надання соціальних послуг на рівні громад.
У підсумку деінституалізації частина закладів залишиться, але в кожному з них перебуватимуть не по 100-300 дітей, а лише 6-12. Такі заклади називатимуться – заклади альтернативного нагляду та виховання.
Загалом в Україні в закладах несвободи (до яких належать інтернати) перебуває 1,5% дітей. Натомість у сусідніх країнах (Польща, Угорщина, Румунія) – 0,2-0,5%. Приблизно на таку кількість дітей, що перебуватимуть в майбутньому з спецзакладах, орієнтуються ініціатори української реформи.
“Ми розраховуємо, що за 10 років в Україні в інтернатах передуватиме не 106 тисяч дітей, як зараз, а не більше 30 тисяч”, – сказав Микола Кулеба.
Після підписання указу Президента наступним кроком має стати затвердження урядом відповідного Плану дій з деінституалізації. Далі – окремий план щодо кожної області, оцінка її потреб, можливостей територіальних громад тощо.
За оцінками Кулеби, деінституалізація може коштувати Україні близько 2 млрд. доларів США. Однак мова йде про реформу, що триватиме щонайменше 10 років, й відтак сума ця буде рівномірно поділена між роками.
#ХмельниччинаБезСиріт
Взято з сайту: novynarnia.com
